Світлана Гаврилюк

 

Позакласна робота з математики




Позакласна робота з математики

1. Особливості позакласної роботи з математики

Позакласна робота з математики - це заняття, які організуються з школярами в позаурочний час. Різні форми позакласних занять позитивно впливають на розвиток творчих здібнос­тей дітей, сприяють формуванню вміння обчислювати приклади та розв'язувати задачі, креслити геометричні фігури, визначати пери­метр, площу, об'єм тощо, вибираючи при цьому раціональні прийоми роботи. Вони дозволяють прищепити учням практичні навички та вміння, які допоможуть їм успішніше адаптуватись до життя в соціа­льному середовищі.

Не всі учні люблять математику. Експериментальні дослідження показують, що лише 21% учнів школи вияв­ляють цікавість до цього предмету, причому обґрунтовують таке ста­влення позитивними якостями вчителя математики або організацією на уроках цікавих ігор (М.М.Перова, Ю.Пумпутіс). Тому викликати в них позитивне ставлення до уроків математики - одне з завдань, яке стоїть перед педагогом.

Позакласні заняття є невід'ємною частиною всієї навчально-вихо­вної роботи. Опитування вчителів-практиків свідчать, що така робота носить епізодичний характер, а деякі з них недостатньо усвідомлю­ють значення позакласних заходів з математики. На жаль, у таких школах практично відсутні будь-які методичні рекомендації, вказівки щодо її організації. Тому ми хочемо показати позитивні сторони такої роботи.

1. На відміну від уроків, позакласна робота організовується у ви­гляді ігор, розваг, змагань. Але вона має свої особливості: якщо урок проводиться за програмою, то позакласні заняття не регламентують­ся нею, що дозволяє вчителю підбирати завдання, які відповідають рівню знань та умінь учнів, здійснювати індивідуальний підхід, про­водити їх в цікавій формі, спрямовувати на розширення, поглиблення знань з тієї чи іншої проблеми.

2. Завдання, які даються на цих заняттях, носять проблемний ха­рактер, відкривають цікаві сторінки математики, пов'язуються з жит­тям, трудовою діяльністю, спрямовуються на вирішення ситуацій, які ставить перед учнями життя.

3. Позакласна робота організовується з учнями, які створюють групи на добровільній основі. Такі групи можуть об'єднувати школя­рів одного або декількох паралельних класів. Оскільки у більшості допоміжних шкіл не існує паралельних класів, таку роботу доцільно проводити для учнів 5-6, 6-7, 8-10 класів.

4. Враховуючи психофізичні особливості школярів, рівень їх зага­льного розвитку, вчитель організовує заняття так, щоб матеріал був доступний для розв'язання, не викликав у них негативних емоційних переживань, давався з використанням прийомів, які не застосовува­лись на уроці (у формі ігор, розваг, змагань, головоломок, кросвордів, вікторин тощо), сприяв розвиткові самостійності, ініціативності, ак­тивності учасників.

5. На відміну від уроків тривалість таких занять не є строго регла­ментованою і може бути від кількох хвилин до 45 хвилин.

Позитивне налаштування на таку діяльність залежить від правиль­но побудованого першого заняття. Викликаючи в школярів цікавість до окремих видів роботи, вчитель може стимулювати розвиток інте­ресу до всієї математики в цілому. Тому для організації позитивної установки на занятті потрібно відповідним чином підготувати кабі­нет. Бажано для цього виділити окреме приміщення, яке відповідно обладнати. Якщо цього не вдасться зробити, можна використати і класну кімнату, належно підготувавши для неї наочність.

Важливе значення має вступне слово вчителя. Воно не повинно бути тривалим, містити у собі незнайомі математичні терміни, слова, бути занадто емоційно забарвленим. Бажано у вступному слові показати перспективи, над якими будуть працювати школярі, назвати де­кілька інструментів, які вони будуть використовувати, заплановані досліди, екскурсії тощо.

Формування інтересу до математики - складний і тривалий про­цес, результати якого залежать в більшості випадків від педагогічної майстерності вчителя. Успіх також обумовлюється матеріалом, який виноситься на ці заняття, його доступністю, зв'язком з тим, який ви­вчався на уроках, від використовуваних методів роботи і способів ор­ганізації діяльності школярів. Робота з формування в учнів позитивного ставлення до уроків і позаурочних занять з математики повинна проводитись систематично.

2. Форми позакласної роботи з математики

 

2.1. Гурткова робота з математики

Ця форма роботи в школі використовується рідко, хоч несе в собі позитивний ефект у плані закріплення математичних знань, умінь і навичок, використання їх у практичній діяльності.

Гуртки створюються на добровільній основі. До них входять учні старших класів, які виявляють цікавість до математики. Керівником гуртка є вчитель математики. Оскільки школярі не дуже бажають брати в ньому участь - завдання педагога зацікавити їх тим матеріалом, який буде на ньому використовуватись, і відповідни­ми формами роботи.

Стимулом до організації гуртка може бути спеціально організова­на і проведена коротка бесіда на уроці під час розв'язування задачі або обчислення прикладів, відгадування математичних загадок, ребу­сів тощо.

Завдання гуртка - розвивати математичне мислення, кмітливість, поглиблювати цікавість школярів до математики і її законів. На ньому можуть розглядатись питан­ня з історії математики, виникнення систем числення, рахунку, цифр, прикладні питання, які шкільною програмою розглядаються недоста­тньо повно. У гуртку учні виконують обчислення прикладів і розв'я­зування задач підвищеної складнос­ті, проводять математичні екскурсії, розгадують ребуси, загадки, го­ловоломки, конструюють та моделюють нескладні прилади, проводять шкільні математичні вечори, вікторини тощо.

2.2. Математичні ігри

Гра - це вид діяльності в умовах ситуацій, спрямованих на відтво­рення і засвоєння суспільного досвіду, в якій складається і удоскона­люється самокерування поведінкою.

Найбільш поширеною формою позакласної роботи в  школі є математичні ігри - рухові, настільні, хвилини цікавої матема­тики, математичні ранки тощо. Ігри для школярів можуть бути і як відпочинок, і як джерело творчої діяльності. Створення ігрової ситуа­ції сприяє тому, що учні, не докладаючи значних зусиль, засвоюють знання, вміння та навички.

При організації вмілого підходу і настільні, і рухові ігри математи­чного змісту можна застосовувати як на уроці, так і в позакласних за­ходах. Настільні ігри допомагають вчителю математики підняти рівень знань учнів. Під час їх організації (на екскурсії, на дитячому майданчику, в спортивному залі тощо) всі арифметичні дії учням пропонується виконувати усно.

Організовуючи ігри вчитель дотримується наступних умов: а) гра повинна мати мету і бути зрозумілою; б) правила гри мають бути простими та доступними для усвідомлення; в) числовий, геометрич­ний та дидактичний матеріал необхідно добирати відповідно до про­грами класу, індивідуальних можливостей учнів; г) ігри не повинні втомлювати їх; д) рухливі ігри необхідно давати по черзі зі спокійни­ми; є) гра має бути обов'язково закінчена; є) оскільки математичні іг­ри мають пізнавальну спрямованість,  на перший план ставиться інтелектуальне завдання, при розв'язанні якого використовуються та­кі мисленнєві операції, як аналіз, синтез, міркування, умовивід; ж) кожен учень має бути активним учасником гри; з) гра повинна бу­ти обов'язково закінченою.

Якщо проведення гри пов'язане зі змаганням команд, потрібно за­безпечити контроль за їхніми результатами з боку журі. Членами жу­рі доцільно вибирати педагогів з інших класів. Готуючись до неї вчитель визначає мету (навчальну, виховну, корекційно-розвивальну), кількість гравців, обладнання, як з найменшими витратами часу ознайомити учасників з правилами, її тривалість, прийоми заохочен­ня, підведення підсумків.

Наведемо приклад гри "Лото". Картки з прикладами та від­повідями виготовляються окремо, причому приклади комбінують та­ким чином, щоб всі табличні випадки були на цих картках. Виграє той учень в класі, який першим закриє всі при­клади своєї картки.

2.3. Хвилинки цікавої математики

Велику цікавість в учнів викликають "хвили­ни цікавої математики", що можуть організовуватись під час прогу­лянок, екскурсій та інших позаурочних заходів. Для їхнього проведення потрібно мінімум часу, а тому вони повинні бути: анало­гічними до завдань, які пропонувались учням на уроці, прості за зміс­том, доступні для розв'язання.

Наведемо деякі приклади таких завдань.

а) Задачі у віршах.

Ми з Тамарою за чаєм

По дві чашки чаю п'єм,

По дві чашки - вісім раз

Зразу вип'єм самовар.

Вісім раз всього по парі.

 Скільки чашок в самоварі?

б) Прості ребуси, які мають зв'язок з математикою. Вчитель пропонує учням відгадати, які слова написані за допомо­гою математичних знаків і літер:

Пі 2 Л

 

100  ВП

 

І 100 РІЯ

 

АК 3 СА

в) Задачі-жарти.

Одне яйце можна зварити за 4 хвилини. Скільки потрібно часу, щоб зварити 3 яйця?

Коли журавель стоїть на одній нозі, то його вага 3 кілограми. Яка буде вага журавля, якщо він буде стояти на двох ногах?

г) Загадки з елементами математики.

Такими елементами можуть бути математичні відношення, терміни, числа, які служать вихідними даними для пошуку відповіді. Наприклад: "1000 братів одним паском підперезані?" (сніп пшениці); "Немає ні хвоста, ні голови, а лише 4 ноги" (стіл); "В жовтій хатинці 100 братів живуть, всі один на одного схожі" (гарбуз).

є) Вправи з сірниками.

Під час хвилинок цікавої математики учням можна запропонувати такі завдання:

  • як з 9 паличок зробити 100:
  • як з 15 сірників довжиною по 5 см утворити метр:

 

- у даних виразах перекласти по одному сірнику так, щоб вони стали правильними: 

 

- як з 3 сірників, не ламаючи їх, зробити 4: 

ІV

- як від 8 відняти 5 сірників так, що в результаті отримали 0:

VІІІ       - 5 сірників = 0

є) Цікаві логічні вправи.

-        Три брати - Сашко, Петро та Василь вчились у різних класах однієї школи. Сашко не був старший за Петра, а Петро не старший за Василя. Назви ім'я старшого, середнього і молодшого брата?

 

2.4. Математична газета 

Однією з форм позакласної роботи з математики є математична га­зета. Вона випускається лише в старших класах. її мета - прищепити школярам цікавість до математики, навички самостійного читання, розширити математичний світогляд.

Перші номери такої газети вчитель готує самостійно. Розумово відсталі учні не мають відповідних навичок і тому показати, як її ви­пустити - завдання педагога. Він розбирає з ними рубрики, зміст, вибирає завдання, які в ній висвітлюються. Потім дозволяє учням проявити самостійність і контролює їхню діяльність. У процесі робо­ти він заохочує тих, хто взяв участь у підготовці матеріалу. На остан­ньому етапі пропонує школярам випускати математичну газету самостійно.

Через 2-3 дні після її випуску вчитель опитує дітей і визначає, який матеріал їм сподобався, що було незрозуміле, які труднощі зу­стрічалися під час розв'язання запропонованих у ній завдань, робить аналіз їхніх відповідей.

У газеті можна розміщувати завдання, спрямовані на розвиток кмітливості, задачі-жарти, головоломки, прості ребуси математично­го змісту, логічні вправи тощо. В ній потрібно роботи яскраві малюн­ки, які б не лише привертали увагу школярів, але й виступали наочними посібниками для розв'язання запропонованих завдань. Га­зета може носити як загальний характер, тобто присвячуватись будь-якому математичному матеріалу, так і тематичний, коли в ній вміщується матеріал розділу, з яким щойно ознайомились учні. її не­обхідно випускати під різними рубриками, які виділяються яскравим шрифтом: "Наше дозвілля", "Цікаві шрифти", "Головоломки" тощо. Випуск математичної газети вимагає значної витрати часу на пошуки матеріалу, тому її доцільно випускати один раз у два місяці.

2.5. Математичний куточок 

Мета такого куточка - закріплення знань з математики. Він виві­шується в класі, оформляється учнями під керівництвом вчителя. Йо­го зміст має відповідати навчальному матеріалу, який висвітлено у програмі для даного класу.

У математичному куточку вчитель виставляє кращі учнівські зо­шити з математики, наочні посібники, виготовлені на інших заняттях, що містять у собі математичний зміст, матеріал, зібраний на екскурсі­ях, під час прогулянок тощо. В ньому потрібно відвести місце для ма­тематичного словника, мета якого - розкриття змісту термінології, математичних символів, знаків, виразів тощо. У куточку доцільно зробити рубрику пам'яток, які використову­ються при обчисленні прикладів, розв'язуванні задач. У ньому мо­жуть міститись й інші рубрики: "Це потрібно знати", "Цікаві цифри", "Системи числення" тощо.

2.6. Математична вікторина

Математична вікторина є однією з найлегших форм математичних змагань, які можна організовувати під час проведення тижнів матема­тики, математичних ранків, на заняттях гуртка, на уроці в класі. Вона дає можливість виявити кращого математика, кращу ланку школярів. Її організація не вимагає багато часу. Якщо в школі є декілька парале­льних класів - її доцільно проводити як змагання з математики між ними.

Для вікторини бажано підбирати завдання, з якими учні вже зна­йомі: креслення геометричних фігур, обчислення прикладів, розв'язу­вання задач. Недоцільно використовувати занадто складні завдання, завдання, які вимагають використання великих обчислювальних опе­рацій. Прості завдання дозволяють залучити до їх виконання якомога більше школярів. Вирішення завдань вікторини повинно передбачати кмітливість учнів, їхню ерудованість. Але, підбираючи зміст і кіль­кість завдань, вчитель враховує умови, в яких проводиться вікторина, типологічні особливості учнів, сформованість у них тих чи інших прийомів роботи. Якщо вона проводиться в класі - пропонує учням 4-6 нескладних запитань, на які вони повинні відразу ж дати відпові­ді в усній формі.

Вікторина організовується як на загальному матеріалі, який ви­вчили школярі, так і може носити тематичний характер. Завдання да­ються у слуховій (через виразне читання 1-2 рази), в зорово-слуховій (шляхом читання записів, зроблених на дошці) формах.

Наведемо приклад типових завдань для вікторини:

1. На руці 5 пальців. Скільки пальців на 10 руках?

2. Чому дорівнює частка, якщо ділене дорівнює дільнику?

3. 1 кг груш дорожче за 1 кг яблук у 2 рази. Що дорожче: 8 кг яб­лук чи 4 кг груш?

4. Що більше важить: тонна вати чи тонна металу?

5. Водій проїхав на автомобілі 1200 км. Скільки часу він був у до­розі, якщо він рухався зі швидкістю 60 км/год?

Отже, можна сказати, що позакласні математичні заходи виклика­ють в учнів цікавість, формують у них емоційно-позитивне ставлення до математики і створюють робочий настрій, виховують почуття своєї значущості, віру у власні сили, товарись­кість, вміння переносити отримані теоретичні знання у практику то­що.. 

 

 

 

 

 

Рекомендована література

  1. Добровольський С. Формування інтересу до математики в уч­нів початкових класів допоміжної школи // Дефектологія. - 2000. -№1.-С.36-38.
  2. Колосов А.А. Книга для внеклассного чтения по математике. -М.: Просвещение, 1963. - 436с.
  3. Позакласна робота з математики у допоміжній школі / Укл. 0.М.Ляшенко. -К.: ІСДО, 1994.
  4. Прахина М.П. Практическая направленность преподавания ма­тематики во вспомогательной школе // Дефектология. -1991.- №5. -С.34-37.
  5. Перова М.Н. Методика преподавания математике в специальной (коррекционной) школе VIII вида. - М.: Владос, 1999.
  6. Труднев В.П. Внеклассная работа по математике в начальной школе. - М.: Педагогака, 1975.
  7. Зк В.В. Словесная регуляция действий учащихся на уроках ма­тематики во вспомогательной школе // Дефектология. - 1988. - №1! -С.42-46.


Создан 12 дек 2015